Аналітика стану зрошуваних земель в Україні

Головною проблемою, як в усьому світі, так і в Україні, є зміна клімату і все більше постає питання зрошення земель. Швидкість підвищення температури повітря в Україні випереджає світові тенденції, внаслідок чого в Україні ймовірне посилення та поширення посух, збільшення площ земель, схильних до опустелювання. 

Починаючи із 1991 року кожне наступне десятиріччя було теплішим попереднього: 1991-2000 – на 0,5 °С, 2001-2010 – на 1,2 °С, 2011-2019 – на 1,7 °С. Спостерігається тенденція до збільшення території із недостатньою кількістю опадів (тобто менш як 400 мм) у теплий період.

Піднімаються питання не тільки про зростання внутрішнього валового виробництва або збільшення доходів сільського господарства, зрошення — це вже фактично соціально-політичний аспект. Під загрозу попадають південні території України, та можливість аграрного виробництва на них.

Загалом в Україні постійного зрошення потребують 18,7 млн га орних земель, періодичного – 4,8 млн га, і ця кількість з урахуванням зміни клімату тільки збільшуватиметься.

Відновлення меліоративної галузі стає національним проєктом до 2024 року, а вже у 2021 році Міністерство аграрної політики та продовольства запускає пілотний проєкт із відновлення зрошувальних систем в Одеській, Херсонській, Миколаївській і Запорізькій областях.

Уряд починає уніфіковувати нормативну базу для екологічно безпечного зрошення, поливу та водовідведення: у 2021 році у «Велике будівництво» увійдуть зрошувальні системи на Півдні.

Державне агентство водних ресурсів України, основними причинами не використання зрошуваних земель називає: 

• дефіцит водних ресурсів при розширенні площ зрошення та відсутність джерела зрошення для введення нових поливних площ;
  
  
• розпаювання зрошуваних земель;
  
  
• відсутність стабільного попиту аграріїв на полив;
  
  
• погіршення технічного стану зрошувальних систем (вони будувались у 60-90-ті роки минулого сторіччя);
  
  
• недостатня кількість дощувальної техніки (при загальній потребі на 1,7 млн га зрошуваних площ близько 26 тис. одиниць у наявності є 6 тис. дощувальних машин).

Але всі ці причини умовно можна звести до однієї – це найголовніша проблема – відсутність правових та фінансових можливостей інвестування у меліоративну інфраструктуру. Мається на увазі як внутрішньогосподарська інфраструктура, що перебуває в користуванні сільгосптоваровиробників, так і міжгосподарська інфраструктура, яка перебуває на балансі державного агентства водних ресурсів.

2019 року урядом ухвалено стратегію зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 р.. Відповідно до цієї стратегії, у 2020 році було ухвалено план заходів з реалізації стратегії зрошення та дренажу.

Головними заходами є:

• інвентаризація меліоративної інфраструктури;
  
  
• енергетичний аудит насосних станцій;
  
  
• аудит використання меліорованих земель;
  
  
• запровадження інституту організації водокористувачів;
  
  
• розробка техніко-економічного обґрунтування;
  
  
• створення суб’єкту господарювання.

У 2021-2023 роках в Україні планується запровадити додаткові напрями держпідтримки у сфері зрошення:

• часткова компенсація вартості капітальних інвестицій в об’єкти зрошувальної інфраструктури та дренажу;
  
  
• пільгове кредитування для будівництва зрошувальних об’єктів та відновлення дренажних систем;
  
  
• надання державних портфельних гарантій суб’єктам, що не мають належного забезпечення.

Так, у квітні було оприлюднено проєкт постанови про «Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання державної підтримки сільськогосподарським товаровиробникам, які використовують меліоровані землі», до пункту 4.3 якого внесли зміни: «закупівлю техніки, механізмів та обладнання для проведення технологічних операцій у зрошуваному землеробстві (далі — техніка, механізми та обладнання) згідно із затвердженим Мінекономіки переліком такої техніки, механізмів та обладнання — у розмірі до 25% їх вартості».

«Логіка державної підтримки у всьому світі — підставити фінансове плече допомоги для стимулювання розвитку внутрішнього виробника. Компанії з виробництва зрошувальної техніки — не виняток. Те, що Мінекономрозвитку намагається протягнути через уряд непомітно для ринку держдотацію для виробників імпортної зрошувальної техніки — неприпустимо», — коментує зміни до проєкту постанови В'ячеслав Глотов, директор Громадської спілки «Асоціація Меліоратор». 

Представникам АПК вдалося відстояти держпідтримку вітчизняних виробників зрошувальної техніки під час відкритої зустрічі аграріїв з міністром аграрної політики Романом Лещенком.

«Спочатку мова йшла про те, щоб залишити вибір за сільгоспвиробниками. На цьому акцентував увагу Тарас Висоцький. Але потім на підтримку вітчизняного виробника виступили представники вітчизняної галузі і міністр резюмував, що будемо рухатися в цьому напрямку, в підтримку вітчизняного виробника. І це правильно, бо кошти українських платників податків мають витрачатися на підтримку вітчизняних виробників, а не іноземних», — розповів В'ячеслав Глотов.

Фахівець додав, що прийняття проєкту постанови КМУ дозволить компенсувати витрати (без урахування податку на додану вартість), понесені суб’єктами господарювання на проведення робіт, придбання матеріалів та засобів для відновлення існуючих та/або будівництва нових внутрішньогосподарських зрошувальних систем, проведення робіт із будівництва і встановлення систем краплинного зрошення та придбання матеріалів і засобів краплинного зрошення, закупівлю техніки, механізмів та обладнання вітчизняного виробництва для проведення технологічних операцій у зрошуваному землеробстві, нове будівництво та реконструкцію насосних станцій, водозабірних та водорегулюючих споруд з басейнами-накопичувачами включно здійснені у період з 1 жовтня попереднього року по 30 вересня поточного року.

До сезону 2021 р. на міжгосподарських зрошувальних системах проведені основні підготовчі роботи, зокрема:

• очищено 122,7 тис. м³ каналів від мулу, або 103% від плану; 
  
  
• відремонтовано 1,8 тис. одиниць гідротехнічних споруд — 98%;
  
  
• 2,9 тис. одиниць насосно-силових агрегатів — 95%; 
  
  
• підготовлено 719 одиниць насосних станцій — 89%, 2,4 тис. км каналів — 96% ; 
  
  
• відремонтовано 496 одиниць гідропостів — 89%.

В Україні нараховується 5,49 млн га меліорованих земель, зокрема 2,18 млн га зрошуваних і 3,31 млн га осушуваних земель з відповідною меліоративною інфраструктурою. Постійного зрошення потребують майже 19 млн га орних земель, а водорегулювання — 4,8 млн га. 

Политі площі

Политі землі України 2014-2020 рр., тис. га

Станом на 1990 рік, гідротехнічна меліорація здійснювалася на 22,9 млн га землі, але, на жаль, за часів незалежності ця цифра скоротилась майже на 98%.

За 2014-2017 рр., спостерігається скорочення земель якi було фактично политі з 0,51 млн га, до 0,46 млн га, або на 9,8%. Але з 2018 р. (0,46 млн га) кількість зрошувальних земель почала зростати й у 2020 р. було полито найбільшу площу — 0,55 млн г. На 2021 р. Державне агентство водних ресурсів України ставить план на 0,62 млн г, але площа, що забезпечує можливість подачі води для поливу сільгоспкультур, становить 0,61 млн га (96% від плану).

Обсяг води, який використовується для зрошення

За 2020 р. на сільськогосподарську діяльність та надання пов'язаних із ними послуг, було використано 950,34 млн куб. м. Найбільше використано води на допоміжну діяльність у рослинництві — 667,81 млн куб м, вирощування зернових культур (крім рису) бобових культур і насіння олійних культур — 242,93 млн куб м.

Значно менше використовувалось води на вирощування овочів і баштанних культур коренеплодів і бульбоплодів — 22,44 млн, куб, м, вирощування зерняткових і кісточкових фруктів — 8,26 млн, куб, м та тваринництво — 4,34 млн, куб, м.

Ціни на зрошування зростають кожного року, так у 2018 році тарифи на воду у порівнянні із 2017 роком зросли на 35%. У середньому по країні тариф становив 1,2 гривні за 1 куб. м води. Дорожче за всіх платили за полив у Одеській області — 1,8 гривні за 1 куб. м, у Запорізький області вода аграріям коштувала 1,05 гривні за 1 куб. м, у Херсонській — 0,94. Різниця у тарифах пояснюється середньою висотою, на яку подають воду на поля насосні станції, тобто на 75–80% тариф сформований цінами на електроенергію, яка витрачається на підйом води.

Які культури переважають під зрошенням у цифрах

Площа, з якої зібрано врожай культур сільськогосподарських на политих землях 2016-2020 рр., тис. га

Площа, з якої зібрано врожай на политих землях з кожним роком зростає. Так з 2014 р. до 2020 р. найбільше зросли площі під зерновими та зернобобовими культурами, на 84% до 188,5 тис. га.

У 2020 році сюди входила пшениця — 74,0 тис. га, кукурудза — 59,5 тис. га, ячмінь — 35,2 тис. га, рис — 11,2 тис. га. 

Площа зрошення овочевих культур зросла на 15% до 22,7 тис. га. У 2020 р. найбільше полито помідорів — 9,9 тис. га, цибулі — 4,0 тис. га та моркви — 1,9 тис. га.

Окремо слід виділити соняшник, политі площі якого за 6 років зросли на 60% до 72,1 тис. га, Зворотну тенденцію показала соя, де полита площа в 2020 р. скоротилась на 25% у порівнянні з 2014 р., хоча до 2018 р. площа лише зростала і найбільша кількість зрошуваних земель була у 2017 р. — 134.4 тис. га. 

Культури і площі зрошення в 2020 році

Відповідно до прогнозів фахівців, зміна клімату буде негативно впливати на природне забезпечення ґрунтів вологою. Внаслідок цього роль зрошення та дренажу у виробництві сільськогосподарської продукції лише зростатиме.

Попри те, що в Україні вже є понад 1160 водосховищ з об’ємом води приблизно 55 куб. км, мережа магістральних каналів (понад 1 тис. км) і водогонів (понад 2 тис. км) – цього буде недостатньо для повноцінного розвитку сільського господарства.

© Володимир Демчук, Kurkul.com, 2021 р.